сегодня: 25 июня, понедельник
карта сайта обратная связь расширенный поиск
 искать

Выпуск № 29 от 13 марта 2018 г.

 
Регистрация Вход
ПЕРВАЯ ПОЛОСА ВЛАСТЬ ПОЛИТИКА РЕГИОНЫ ЖИЗНЬ РЕКЛАМА ПАРТНЁРЫ КОНТАКТЫ ПОДПИСКА
Подписаться на наше издание через Интернет можно на сайте ГП "Пресса" www.presa.ua с помощью сервиса "Подписаться On-line"
Акценты дня



Архив

  « Июнь 2018 »  
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ ВС
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  

  Главная / НОВОСТИ ЭКОНОМИКИ / Гречкосії Сумщини – лідери

13.03.2018 , № 29 от 13 марта 2018 г.

весняні турботи

Сумська область випереджає інші регіони України за площею посіву та валовим виробництвом гречки.

Вибаглива  культура

НЕ ДРУГИЙ хліб для українців гречка. Звична страва в раціоні. Але широко вживана, бо ядриця має високі поживні, смакові й дієтичні властивості. Особливо корисна вона для дітей, літніх людей, а також  хворих на діабет, гіпертонію, склероз, виразкову хворобу шлунка, розлад нервової системи. Січку використовують в українській кухні для приготування різноманітних супів, каш, гречаників та запіканок, виготовлення гречаного борошна.
Гречка не лише продовольча, а й лікувально-профілактична, медоносна, кормова культура. Крім того, добрий попередник для більшості сільськогосподарських культур. Агротехнічне її значення ще й у використанні для пересіву загиблих озимих і ранніх ярих культур.
– Незважаючи на великі плюси гречки, хлібороби України не вважають її провідною сільськогосподарською культурою через складнощі вирощування, – констатує директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко. –. Вона дуже чутлива до температурних перепадів (особливо в період цвітіння і появи плодів), а також до посушливої погоди.
Найсприятливіші умови для вирощування гречки на Поліссі та в Лісостепу, бо тут відносно вологий і м’який клімат, більші й частіші, ніж у Степу, опади. Однак  й у цих зонах далеко не всі господарства сіють гречку. За неї беруться переважно ті агропідприємства та фермери, котрі мають крупорушки або ж налагоджені контактами з переробниками сільськогосподарської сировини. У багатьох господарствах цей злак вирощують  з метою підтримки власного бджільництва.

Мало  каші

ЗА КРАЩИХ часів в Україні збирали до півмільйона тонн гречки. Така кількість не тільки з лишком забезпечувала внутрішні потреби, а й забезпечувала чималий дохід від експорту цієї сільськогосподарської культури. Але з початку 2000-х років посіви гречки почали стрімко зменшувати. А 2010-го ще й погода завдала удару. Сильна посуха спалила гречку. Її урожай виявився наймізернішим за останнє півстоліття – всього 133,7 тисячі тонн. Внутрішня ж потреба країни у цьому збіжжі на чверть більша. Внаслідок дефіциту крупи ціни на неї неймовірно злетіли. За кілограм крупи продавці правили по 50 і більше гривень.
Наступних п’ять років в Україні гречана криза поглиблювалася, бо відбувалося подальше скорочення посівних площ медоносної культури. Брак ядриці покривали за рахунок імпорту з Росії, Казахстану та ряду країн Європи.
З огляду на стабільно високі ціни на гречку селяни два останніх роки стали розширювати площі під неї, довівши минулої весни до 163 тисяч гектарів. Розмір такого лану ще не гарантує стабільності на ринку гречки, тому Міністерство аграрної політики і продовольства України рекомендує і надалі збільшувати її посіви.
У реалізації цих настанов перші аграрії Сумщини. Вони й раніше посідали провідні позиції в України за площею посіву та валовим виробництвом гречки. Сумські лани цієї культури становлять більш  як десяту частину від загальних її посівних площ у країні. Серед лідерів-гречкосіїв також Хмельницька, Харківська, Вінницька області.
Оскільки на Сумщині  найбільші в України посіви гречки, то й валовий збір найвищий. Минулого року в  регіоні зібрали майже 25 тисяч тонн гречки.
Товарне зерно гречки має незначну географію переміщення. Як правило, де цю культуру вирощують , там її врожай і переробляють.  На Сумщині гречану крупу виготовляють комбінати в обласному центрі та Конотопі, а також малі підприємства, розташовані в Сумському та Путивль­ському районах. Встановлене там сучасне обладнання дає змогу отримувати із сировини майже три четверті ядриці.

Круп’яний  план

ІЗ СУМЩИНИ походить не лише найбільше товарної гречки, а  й вітчизняних сортів цієї культури. Їх виведенням займається розташований у регіоні Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН України. Селекці­онери цього науково-дослідного закладу створили сім сортів гречки.
– Новинки мають високий потенціал урожайності, стійкі проти вилягання та осипання, – розповідає директор установи Віктор Кабанець. – Працюємо також над створенням карликових форм гречки, основи одержання перспективних низькорослих високоврожайних зразків. Нашими сортами у Сумській області засівають майже три чверті гречаних площ, по Україні – половину.
Вчені Інституту сільського господарства Північного Сходу не лише постачають селянам високоврожайні сорти медоносної культури, а й допомагають оволодіти сучасними технологіями вирощування круп’яних культур. З цією метою організовують майстер-класи. Черговий такий захід відбувся днями. В ньому взяли участь керівники і спеціалісти сільськогосподарських підприємств усіх форм власності області, структурних підрозділів агропромислового розвитку районних державних адміністрацій. Вони обговорили стан та перспективи вирощування круп’яних культур Сум­ської області. Досвідом роботи поділилися кращі гречкосії регіону.
– Ми готові розширювати посіви гречки, – заявив керівник фермерського господарства «Деметра-Агро» Ромен­ського району Петро Черненко. – Щоб це сталося, держава має повернути нам пільговий податок на додану вартість, котрий поширювався на цю культуру. Або ж хай наша місцева влада запровадить дотації на неї. В деяких областях для аграріїв уже ввели дотації за кожен засіяний гектар гречки.
Сумська область.

 

Автор: Николай ГУК.
КОММЕНТИРОВАТЬ комментариев: 0
 
 
 
   
© Рабочая Газета, 2008-2010.