сегодня: 25 июня, понедельник
карта сайта обратная связь расширенный поиск
 искать

Выпуск № 27 от 06 марта 2018 г.

 
Регистрация Вход
ПЕРВАЯ ПОЛОСА ВЛАСТЬ ПОЛИТИКА РЕГИОНЫ ЖИЗНЬ РЕКЛАМА ПАРТНЁРЫ КОНТАКТЫ ПОДПИСКА
Подписаться на наше издание через Интернет можно на сайте ГП "Пресса" www.presa.ua с помощью сервиса "Подписаться On-line"
Акценты дня



Архив

  « Июнь 2018 »  
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ ВС
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  

  Главная / НОВОСТИ ЖИЗНИ / Її долю плекає бандура

Її  долю  плекає  бандура
06.03.2018 , № 27 от 06 марта 2018 г.

Знайомтесь: наш сучасник


З величезним інтересом наприкінці минулого року понад 400 гостей Посольства України у Республіці Білорусь слухали виступ ансамблю бандуристів «Божена» Запорізької обласної філармонії. А керує ним заслужена артистка України, художній керівник філармонії,кандидат філософських наук Ольга Петрівна Беженар.

«Мені стало прикро за нас»

–Ольго Петрівно, чотири роки тому, до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, ви презентували свій ансамбль. Він дуже швидко здобув широку популярність в області та за її межами. А як усе починалося?
– 2005 року на з’їзд Національної спілки кобзарів у Києві я потрапила випадково, через хворобу викладача. Після пленарних виступів  відбувся зведений концерт бандуристів зі всієї України. У програмі – твори про запорозьких козаків, про Байду Вишневецького, Хортицю. Мені стало прикро за нас, що ми, запоріжці, а представити Запорізький край ніким. Як це так? Саме після цього мені захотілося створити колектив бандуристів. Тим паче, що голова спілки, народний артист України Володимир Єсипок запропонував мені це зробити.
Спочатку було тріо «Хортиця», яке існувало за підтримки директора культурного центру «Хортиця», кандидата історичних наук Валерія Козирєва. Працюючи солісткою-інструменталісткою у Запорізькій обласній філармонії, я задумала представити бандуру не лише як кобзарський інструмент, а ще і як сучасний  інструмент із симфонічним оркестром. Програма «Між минулим та майбутнім» передбачала, що бандура вперше буде  соло-інструментом разом з оркестром. Висловлюю подяку народному артисту України В’ячеславу Реді за творчу співпрацю і підтримку. Цей проект використали для звітного виступу Запорізької області у Києві. Тоді бандуру з оркестром ще не показувала жодна область. Це був справді успіх!
2008 року мені запропонували стати художнім керівником Запорізької обласної філармонії. А вже 2009-го осередок кобзарів організував І Всеукраїн­ський конкурс-фестиваль юних бандуристів «Хортицький Кобзарик»! Цього року ми вже чекаємо учасників V ювілейного «Кобзарика», який має відбутися на честь перепоховання Тараса Шевченка 18-19 травня. А 2014 року ми презентували наш колектив – ансамбль бандуристів «Божена». Мої однодумці Вікторія Терещенко, Іоанна Терянник, Альона Шнуренко, Юлія Якса стали першими вісниками відродження ансамблю бандуристів на Запоріжжі. До речі, працюючи над архівними матеріалами з історії філармонії, я натрапила на згадку, що 1939 року одним із перших наших колективів був ансамбль бандуристів! Знаковим для ансамблю став концерт 26 листопада 2016 року в Колонному залі імені М.Лисенка Національної філармонії України в Ки­єві. Це був фурор! Мені приємно, що глядачі для себе відкривають бандуру.
Слід зазначити, що поява ансамблю бандуристів стала можливою з приходом на посаду генерального директора філармонії заслуженого працівника культури України Ірини Едуардівни Конарєвої. Саме вона як керівник зробила все, щоб колектив стався, відбувся. За це я їй дуже вдячна.

«Уклін  батькам  і  викладачам»

–А як давно ви долучилися до музики, мистецтва?
– Мої мама і тато із Західної України, залюблені в музику. Тато грав на трубі, на баяні, співав, хоча професійно не зай­мався. Мама співала, а її батько грав на скрипці. Зустрілися мама й тато у Казахстані на цілині, одружилися й разом приїхали до Запоріжжя. І я тут у 1975-му з’явилася. А в мені музична традиція втілилася яким чином? Наші сусіди порадили батькам влаштувати мене до школи мистецтв № 79. Сказали, що там, крім викладання звичайних предметів, навчають музики, танців, театрального мистецтва. Конкурс я пройшла успішно – співала і танцювала. Мені запропонували освоювати бандуру. Хоча я навіть не знала, що то за інструмент. Вирішили спробувати, і таким чином мою долю було вирішено.
З великою вдячністю й теплотою згадую свою школу, зіркових викладачів. Передусім Майю Іларіонівну Павленко, викладача історії мистецтв. Вона надихала розповідями про музеї, картини і музику, про свої поїздки на концерти великих майстрів. Пізніше вона стояла біля витоків дитячої філармонії. Просто схиляюся перед нею, слава Богу, що Господь звів мене з такими цікавими людьми.
Велика заслуга і моїх батьків, що я пішла в музику. Тому що  любила математику, займалася легкою атлетикою. Після 8-го класу могла без іспитів вступати до університету. А батьки й старший брат Сергій сказали: «Іди і займайся тим, що тобі подобається, а ми по життю будемо допомагати». І я вступаю до Запорізького музичного училища імені П.Майбороди. Із задоволенням навчалася в класі у Клавдії Кривцун. У мене були високопрофесійні педагоги – композитор Олег Носик, кращий педагог із сольфеджіо Валерій Горський, теоретик Вікторія Терещенко... Після училища, яке стало на­дійною основою, я закінчила Харківську консерваторію по класу бандури. 2001 року за порадою чоловіка – музиканта Олександра Хилько вийшла на роботу до Запорізької обласної філармонії і потрапила в групу до Алли Ходакової як солістка-інструменталістка вищої категорії. В концертній групі працювали корифеї філармонії, заслужені артисти України Володимир Гаркуша, Валентина Аністратова, Світлана Приварникова.

Складові  однієї  величини

–Але ви керівник ансамблю за сумісництвом, а основна робота – художній керівник філармонії.
– Це складові однієї величини. У мене надзвичайно цікава  робота з колективами філармонії, солістами, гастролерами, про яку ми можемо поговорити пізніше. Для себе вважаю важливим виховання естетичного смаку глядачів через залучення до кращих зразків національного та класичного музичного мистецтва. На це націлена творчість всієї філармонії та ансамблю бандуристів зокрема.

Запоріжжя.

 

Автор: Григорий ПЕТРАКОВ.
КОММЕНТИРОВАТЬ комментариев: 0
 
 
 
   
© Рабочая Газета, 2008-2010.