сегодня: 22 февраля, четверг
карта сайта обратная связь расширенный поиск
 искать

Выпуск № 18 от 13 февраля 2018 г.

 
Регистрация Вход
ПЕРВАЯ ПОЛОСА ВЛАСТЬ ПОЛИТИКА РЕГИОНЫ ЖИЗНЬ РЕКЛАМА ПАРТНЁРЫ КОНТАКТЫ ПОДПИСКА
Подписаться на наше издание через Интернет можно на сайте ГП "Пресса" www.presa.ua с помощью сервиса "Подписаться On-line"
Акценты дня



Архив

  « Февраль 2018 »  
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ ВС
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28        

  Главная / НОВОСТИ КУЛЬТУРЫ / Портрети на будь-який смак

Портрети  на  будь-який  смак
13.02.2018 , № 18 от 13 февраля 2018 г.

Виставки


Два роки тому відновила роботу Студія рисунка Запорізької організації Національної спілки художників України. Підсумком діяльності другого року стала нова виставка, яка щойно відкрилась.

Відродження  ініціювала  молодь

ОЧІ просто розбігаються – півтори сотні робіт, і всі портретного жанру. На них люди різного віку, різних уподобань і характерів. Та майже кожен портрет викликає емоції, бажання ближче познайомитись як із натурником, так і з тим, хто його зобразив з допомогою пензля чи олівця.
– Нинішня виставка подібна до торішньої, – розповідає голова Запорізької організації НСХУ Ірина Гресик. – Студія наша вирізняється тим, що вона не навчальна, тут збираються переважно члени спілки. Запрошуємо натуру. Багато зроблено олійних, акварельних робіт. Точніше було б її назвати Студія портрета. У нас відкритий формат, і до занять може долучитися будь-хто, якщо має бажання малювати.
Основна мета студії – це шліфування своєї майстерності. І на студіях переважно займались або рисунком, або начерками. Колись була натура, яку оплачувала Спілка художників. Це була й оголена натура, щоб згадати основи рисунка, постановочні рисунки. Як гами для музиканта, щоб бути постійно в тонусі. І самі натурники спонукають до того, що це мають бути портрети.
– А хто ініціював створення такої студії?
– Свого часу, коли я закінчила академію і прийшла працювати до Запорізької спілки, то студія така була. Раніше практично при всіх спілках були студії вечірнього рисунка. Наші київські художники-класики, запорізькі митці використовували натурників через студії. А потім студії на кілька десятиліть припинили своє існування.
Нині ж молоді художники – Владислав Баранник, Віра Устянська та інші почали говорити, що непогано б знову мати студію. І ми спільними зусиллями відновили її роботу. Збира­ємося щотижня, малюємо. Для мене особисто це дуже цікава тема, оскільки знайти можливість працювати над портретом, знайти натуру – це не так просто одному. А коли вже є певний колектив, то почали з того, що запрошували своїх друзів. А далі вже, як на цій виставці, багато портретів, які створено на основі запрошених учасників ансамблю народної пісні й фольклорного танцю «Оксамит». Тому й підназва виставки – «Співаючи малювали». І дуже цікаві, колоритні й харизматичні образи вийшли в українських костюмах.

Задумки  на  майбутнє

СЬОГОДНІ у нас є ідея втілити в життя проект «Мій сучасник». Знайти цікавих жителів Запоріжжя й області, які заслуговують на те, щоб їх увічнили в портретах. Є на нашій виставці короткі етюди, начерки, є також і серйозні портрети, які можуть бути цінні щодо увічнення нашого сучасника. Завдяки студії ми познайомилися з особистостями, які реалізуються в багатьох галузях і наш виднокрай розширюють.
Кияни кілька років тому робили такий проект, взявши готові портрети різних авторів. І це люди не тільки знакові, а й, наприклад, від бомжа до знаменитого хірурга. У мене є знайомий художник-боснієць, який ходив по кнайпах, спілкувався з людьми, а потім зробив близько 30 портретів і професійний фільм, розповідав про цих людей дуже непрості, але цікаві життєві історії.
Натурникам ми не платимо. Приходять ті, хто хоче позувати й поспілкуватися з художниками. Не приховую, і нам це спілкування цікаве. У нас в Інтернеті є сторінка «Студія рисунка в Запоріжжі». Нам пишуть цікаві відгуки й коментарі, вітають нас. Адже художник має вчитися все життя. На  власному досвіді пересвідчилась: так багато портретів я ніколи не малювала, навіть під час навчання в училищі й академії. Хоча все життя мріяла займатися портретом.

«Кожен  автор  має  своє  обличчя»

– БУДЬ ласка, кілька слів про авторів робіт.
– На виставці представлено 14 митців. Демонструються роботи і тих, хто не є членами студії, але працює над портретом, наприклад, Юрій Калашников і Наталія Луценко. Найбільш поважний за віком Микола Іванович Боровик, а наймолодший – студент коледжу Сергій Бакута, який захоплювався малюванням і завдяки студії вступив до училища, вчиться на відділенні дизайну. А щодо натурників, то у нас і діти позували, і люди старшого віку, різних професій і нахилів. Дуже цікаво малювати творчих людей – музикантів,  артистів, письменників. Так, давно знаю Пилипа Юрика, письменника, журналіста. Але ніколи не вдавалося зробити з нього навіть начерк, а тут він чотири години сидів і багато про себе цікавого розповів. Коли людина спілкується, вона розкривається. І ти починаєш по-новому дивитися на неї.
Найактивніші з авторів робіт на виставці – Віра Устянська (хоч і молода мама, але багато працює), Владислав Баранник, Тетяна Височина (людина делікатна, м’яка, її роботи подобаються, бо вони дуже емоційні), Лариса Єрмак, аквареліст (роботи невеликі за форматом, але  цікаві). А загалом кожен автор має своє обличчя.

Запоріжжя.

 

Автор: Григорий ПЕТРАКОВ.
КОММЕНТИРОВАТЬ комментариев: 0
 
 
 
   
© Рабочая Газета, 2008-2010.