сегодня: 19 января, пятница
карта сайта обратная связь расширенный поиск
 искать

Выпуск № 139 от 05 декабря 2017 г.

 
Регистрация Вход
ПЕРВАЯ ПОЛОСА ВЛАСТЬ ПОЛИТИКА РЕГИОНЫ ЖИЗНЬ РЕКЛАМА ПАРТНЁРЫ КОНТАКТЫ ПОДПИСКА
Подписаться на наше издание через Интернет можно на сайте ГП "Пресса" www.presa.ua с помощью сервиса "Подписаться On-line"
Акценты дня



Архив

  « Январь 2018 »  
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ ВС
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        

  Главная / НОВОСТИ ЖИЗНИ / Третя Пречиста – діброва безлиста

Третя  Пречиста  –  діброва  безлиста
05.12.2017 , № 139 от 05 декабря 2017 г.

Народні перлини


«Бессарабці, як і весь християнський світ, відзначають цей заключний у році двунадесятий празник 4 грудня, – пояснює знавець і пропагандист довколорелігійних звичаїв та обрядів Василь Григорович Швидкохід із Придунав’я. – Він вписується в плин природних змін, даючи змогу їм вступати у свої права».

«Де  ж  ти,  снігу,  забарився?»

–ВИХОДИТЬ, що між природою і релігією діють знакові угоди?
– Не спрощуйте євангельські дійства аналогіями. Не варто гадати, що з чого почалося – природа з релігії чи релігія з природи. Ці дві субстанції настільки пов’язані одна з одною, що недоречні навіть якісь довільні припущення. Обидві взаємообумовлені.
– 4 грудня церква святкує Введення у храм Пресвятої Богородиці, яке ще зветься Третьою Пречистою. Народ пов’язав ці назви із суто буденними печалями й радощами. Це не суперечить церковним канонам?
– Навпаки, додає більшої яскравості, чарівності. А бессарабці й тут вирізняються своїми особливостями. Оскільки на порозі вже зима, а сніг, так необхідний для укорінення озимини, іноді довго не випадає, то люди закликають його ігровими веселощами, забавами, до яких після церковних відправ долучаються і священики. Місцеві поети навіть склали пісню «Де ж ти, снігу, забарився?» В ній відлунюється мелодика молитви «Символ віри». Тому її можна почути в селах і містах усього Придунав’я.
У нашому селі здавна існує ще й традиція «Полівка». По обіді прочани, дорослі й діти, тепло одягаються й у супроводі скрипалів, гармоністів і барабанщиків несуть у поле заквітчані снопи жита, пшениці, ячменю, кукурудзи. Ставлять їх біля криничного журавля, співають пісень, запрошуючи в гості Сніговія. Родзинкою свята є благословення молодих пар у щасливе подружнє життя, яке виголошують голова або секретар сільради.
І  вирує  людська  уява
–А СПІВАЮТЬ на світську тематику?
– Переплетену з церковною. Ось так, як у цій  пісні:
Введення прийшло,
Зиму в хату завело,
В сани коней запрягло
І в дорогу вивело.
Кригу на річці замело,
Із берегом зв’язало,
До землі прикувало,
Сніг заледенило,
Непосидливих хлоп’ят
І розважливих дівчат
На санчата посадило,
З гірки униз покотило.

Потім складають снопи докупи й залишають як прихисток для зайців, лисиць, птаства. І зі співами, жартами розходяться по домівках. Згадують різні прикмети й повір’я. А їх у нашому краю – безліч.
Бессарабці вважають: хто цього дня вранці завітає до господи першим, той буде першим «показником» на новий господарський рік. За їхнім віруванням, він приносить до хати щастя або невдачу. Якщо це молодий гарний чоловік та ще й із грішми – добра ознака: весь рік у хаті будуть усі здорові й водитимуться гроші. А як старий кволий чоловік та ще й бідний – погана ознака: будуть хворі в хаті, злидні заведуться. А ще гірше, як увійде до хати стара жінка – «то вже добра не жди»… Недобрий знак, якщо цього дня хтось із сторонніх прийде щось позичати.
Є серед наших «дівчат-чарівниць» звичай святити воду в ніч проти Введення. Вважають, що така вода годиться для «привернення» парубка до дівки. А молодиці обсипають корів сім’ям та мастять маслом вим’я – «щоб давали багато молока».
Деякі прикмети в нас звучать як приповідки: «Третя Пречиста – діброва безлиста», «Прийшла третя Пречиста – засіяло снігом-намистом», «На третю Пречисту – весілля голосисті». «Скільки на Введенні води, стільки на Юрія трави» тощо.
Четвертий рік жінки Придунав’я заклинають тих, хто посіяв ворожнечу між людьми, припинити братовбивчу війну в Донбасі. Адже з нашого краю там полягло чимало…

У  сяйві  райської  маслинової  гілки

–ПЕРЕХОДЬМО, Василю Григоровичу, до головної героїні празника Введення у храм Пресвятої Богородиці. Від ваших бессарабських колег я чув цікаве порівняння: як у райської маслинової гілки, що в руках Іоанна супроводжувала Божу Матір у день Її Успіння, є глибоко розгалужене коріння, так у Богородиці є свій глибокий родовід. Вони не перебільшують?
– Аніскільки. У Придунав’ї, як і в усій християнській Україні, заведено релігійні сюжети пояснювати, посилаючись на канонічні джерела, які не викликають сумнівів і заперечень.
– Маркс писав, що з метою пошуків істини треба все піддавати сумніву.
– Він же був затятим атеїстом. У нас інший погляд на відомі речі… У сяйві згаданої вами райської маслинової гілки просвічується глибинний родовід Богородиці. Обрання майбутньої Матері Божої, починаючи від самих синів Адамових і проходячи через усі покоління, доходить до царя і пророка Давида, спадкоємців його царства й роду. Коли ж настав час обрання, то з дому Давидового були обрані Богом Йоаким та Анна, які своїм доброчесним життям були найкращими з тих, хто походив із коліна Давидового.

П’ятнадцять  сходинок  до  неба

–ПОТАЛАНИЛО Йоакиму та Анні чи Всевишній вирахував їх заздалегідь?
– У Біблії немає понять талану чи безталання. Тут дають точні оцінки діям і вчинкам героїв. Це стосується і Йоакима та Анни. Вони тривалий час були бездітними, гірко плакали, зверталися до Бога з молитвами, щоб Він дав їм дитя, обіцяли віддати те дитя до храму Єрусалимського на служіння Богові. І зглянувся Господь над горем праведників, дав їм доньку, яку назвали Марією. Не встигли батьки натішитися своєю дитиною, як минуло дівчинці три роки і треба було виконувати дану Богові обіцянку – відвести Її до храму Єрусалимського.
Урочистим і гарним був той похід. Йоаким і Анна скликали в Назарет своїх родичів, запросили багато дівчат. Ошатно вбрані, зі свічками в руках, дорослі дівчата йшли попереду, співаючи побожних пісень, з ними йшла трирічна дівчинка Марія, а за Нею вже батьки, родичі й чимало людей. Первосвященикові Захарії було дано знати від Духа Святого, що до храму має прийти майбутня Матір Божа. І він разом із священиками вже чекав Діву на паперті, до якої вели п’ятнадцять сходинок. На кожній із них співали один псалом.
Батьки поставили маленьку Марію на першу сходинку. А далі Вона пішла вже сама до первосвященика Захарії. Архієрей узяв Богообрану Отроковицю за руку й провів Її до найголовнішої частини храму, в Святая Святих, куди в стародавні часи вносився кіот Божий. Туди було дозволено входити тільки одному архієрею раз на рік із жертовною кров’ю, яку він приносив за себе і за людські провини.
Діва Марія залишилася при храмі, де згодом під опікою первосвященика і священиків здобула добру освіту й побожне виховання, навчилася різних ручних робіт. Прожила Вона у храмі майже дванадцять років. А в п’ятнадцять, за стародавнім єврейським законом, дівчат віддавали заміж.
– І тут, кажуть, Діва Марія запротестувала: мовляв, у неї інше призначення...
– Не запротестувала, а пояснила первосвященику і священикам, що Вона від зачаття Свого посвячена батьками єдиному Богу й Сама дала обітницю зберегти Свою непорочність, тому не може вийти заміж. Ті, знаючи про її особливе призначення, терміново зібрали священний Синод і вирішили: для нетлінного збереження непорочності під чином шлюбу Святу Діву заручити з праведним старцем Йосифом, який дає обітницю зберегти дівочу честь Марії. Таким чином, Вона переселилась із храму в Назарет, у будинок праведного Йосифа… А далі – читайте Євангеліє…

 

Автор: Михаил БАЛТЯНСКИЙ.
КОММЕНТИРОВАТЬ комментариев: 0
 
 
 
   
© Рабочая Газета, 2008-2010.