сегодня: 26 апреля, среда
карта сайта обратная связь расширенный поиск
 искать

Выпуск № 46 от 21 апреля 2017 г.

 
Регистрация Вход
ПЕРВАЯ ПОЛОСА ВЛАСТЬ ПОЛИТИКА РЕГИОНЫ ЖИЗНЬ РЕКЛАМА ПАРТНЁРЫ КОНТАКТЫ ПОДПИСКА
Подписаться на наше издание через Интернет можно на сайте ГП "Пресса" www.presa.ua с помощью сервиса "Подписаться On-line"
Акценты дня



Архив

  « Апрель 2017 »  
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ ВС
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

  Главная / МНЕНИЯ / «Они роскошествуют, а мы стонем»

«Они  роскошествуют, а  мы  стонем»
21.04.2017 , № 46 от 21 апреля 2017 г.

Письма сообщают


«И происходит это потому, –  считает бывший слесарь-наладчик автомобильных двигателей, давнишний подписчик «РГ» Степан Ульянович Жарко из Кременчуга Полтавской области, – что мы позволили выжимать  из нас последние соки. Хватит быть баранами!» Так считают многие наши читатели.

«Зарабатывать на войне?»

«ПО ДУШЕ мне, уважаемая редакция, – продолжает Степан Ульянович, – ваша смелая, твердая, я бы сказал, прочеловеческая позиция. Мы с соседом любим вас читать, размышлять, что делать, чтобы изменить сегодняшнюю нищенскую жизнь. А то, что менять ее надо немедленно и всем миром, как говорится, и коню понятно.
Мы с  соседом Николаем Семеновичем Лемешом коллеги не только по работе, но и, увы, по горю. В декабре 2013 года  мой внук Игорь с несколькими ровесниками подался на «революцию достоинства», в феврале следующего года оказался в той кровавой бойне и в начале марта скончался от ранений. Мою супругу Елену Павловну схватил инсульт, и вскоре она ушла из жизни. Сосед, как мог, поддерживал меня. Смерть Леночки ускорена потерей любимого внука. А внук погиб в схватке с прежней воровской властью Януковича.
Чем лучше новые правители? Толкнули страну в затяжное кровавое  побоище. Но самое страшное и отвратительное – на смерти наших сынов и внуков обогащаются власти предержащие. Об этом говорят их декларации. А для простых солдат, которые, за неимением  дома работы, взялись за оружие, донецкая бойня стала  хоть каким-то местом зарабатывания денег. Среди таких «заробитчан поневоле» оказался и 42-летний сын моего соседа Владимир, погибший в иловайском котле.
Это  как же  надо ненавидеть свой народ и создать такую обстановку, чтобы у мужчин и парней, владе­ющих мирными рабочими профессиями, местом приложения труда стала война.
По двум направлениям наша власть донимает свой народ – посылает в Донбасс убивать себе подобных  и затягивает петлю на шее высокими тарифами на коммунальные услуги. Люди нашего с соседом возраста не имеют чем платить. Азаров в свое время советовал брать лопату в руки и перебиваться на кефире. А Гройсман рекомендует платить непосильный налог в рассрочку. Сам-то он как платит? В рассрочку?..
Прочитали мы в «Рабочей газете» письмо ветерана труда Ольги Григорьевны Петровской из Вышгорода Киевской области и еще больше огорчились. Приведенные ею суммы платежей за газ,  воду, электричество и коммунальные услуги совпадают с теми, которые значатся и в наших платежных квитанциях. Если ей на пороге столицы за высокие поборы предлагают рассчитываться жильем, то, стало быть, власть уже примеряет новые методы удушения народа.
Уважаемая редакция, мы с Николаем Семеновичем хотим обратиться к власти с требованием – для ветеранов всех категорий отменить плату за коммунальные услуги. Имея столько олигархов-миллиардеров, государственная казна не оскудеет».
Ваше письмо, уважаемый Степан Ульянович, печатаем. И требование ваше поддерживаем. Если у власти есть сердце…

«Небезпечна яма»

ЭТО письмо из Киева. Его прислала наша подписчица, бывшая стерженщица завода «Большевик» Татьяна Васильевна Надточий.
«Пишу вам за дорученням та на прохання мешканців будинку
№21 по вулиці М. Донця, – сообщает Татьяна Васильевна. –Ще в жовтні 2016 року перед нашим будинком з’явився екскаватор, зруйнував велику площу асфальтового покриття, понівечив зелені насадження, вирив глибоку яму. Робітники аварійної служби “Київенерго” взялись ремонтувати електричні кабелі. І чи то кабелі не піддавались ремонту, чи такі майстри його виконували, але ремонт затягнувся на кілька місяців.
Внаслідок такої роботи в квартирах будинку через постійне «коливання» напруги часто вибиває світло. Надовго зникає струм. Трапляється це, як правило, ввечері і триває протягом доби. В багатьох «течуть» холодильники, люди позбавлені можливості користуватися пральними машинами, дивитися телепередачі. Виникає безліч інших  житлово-побутових клопотів.
Яму вiдгородили червоною стрічкою, почепленою на арматурних штирях. Вітер огорожу розхитав. Взимку кілька мешканців потрапляли у цю вирву. Одного літнього чоловіка навіть «швидка» забрала: вивихнув ногу.
Мешканці скаржились до Солом’янської райдержадміністрації, звідти приходили перевіряючi, робили приписи на адресу енергетиків. Не раз ми зверталися до КМДА. Проте нічого не змінювалось. Ось уже й весна настала, а яма й досі дивиться своєю пащею на перехожих, ніби хоче когось поглинути.
Нагадайте, шановна редакціє, мерові столиці Віталію Кличку, що так ставитися до нагальних проблем людей не годиться».
Данную публикацию адресуем команде известного боксера.

«Свавілля  по-чернігівськи»

«ШАНОВНА редакціє «Рабочей газеты», – читаем  в письме Валентины Михайловны Криволап из поселка Репки Черниговской области, – прошу висвітлити ситуацію із свавіллям державних чиновників нашого району. Ми з чоловіком Володимиром Даниловичем, чесно відпрацювавши на виробництві (я – 30, чоловік – 37 років), одержуємо пенсії за зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак при призначенні виплат працівники пенсійної служби припустилися кричущих порушень законодавства, що породило багаторічну тяганину.
Вже при першому призначенні пенсії мені всупереч нормам Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не врахували заробітну плату на дочірньому підприємстві «Фірма «Універсалмаркет» ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» з травня по серпень 2008 року. Це підтверджується відомостями із Державного реєстру загальнообов’язкового державного страхування, де здійснюється  відповідний облік застрахованих осіб та облік сплачених внесків. Ці дані також існували  в єдиному державному автоматизованому банку відомостей про застрахованих осіб.
З цього приводу ми неодноразово звертались до Управління пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області, але у відповідь отримували відписки. Зокрема, розбіжність в нарахуванні та виплаті пенсії і чоловікові за 2010 рік склала 2060 гривень. Під час прийому  в інспектора ми побачили на екрані її комп’ютера ті суми, що були відображені в довідках. А розбіжність пояснили «відключенням електроенергії, що призвело до збою в комп’ютерній програмі». Але в це мало віриться. Бо відомо, що кожна державна установа обладнана джерелами живлення, які запобігають миттєвому вимкненню оргтехніки, і як наслідок – збою у програмах. Та й з енергопостачальної компанії, куди ми звернулися із запитом, нам повідомили, що ні­якого відключення електроенергії не було. З цього приводу в Ріпкинській прокуратурі 9 грудня 2014 року відкрили кримінальне провадження. Але через сім місяців його закрили, не вручивши нам ніяких постанов, напевне, щоб не наштовхнутись на наше оскарження».
Дальше автор сообщает о мытарствах «по коридорам» пенсионной службы и прокуратуры, но все безрезультатно. О таких случаях в народе говорят: глухой,  хоть с пушки стреляй, не услышит…

Рисунок Геннадия НАЗАРОВА.

 

Автор: Вадим КОРНИЕНКО.
КОММЕНТИРОВАТЬ комментариев: 0
 
 
 
   
© Рабочая Газета, 2008-2010.