З життя Київа.

Населення Київа живе останнiми днями в справжнiй трiвозi. Чути поодинокi вистрiли, де-не-де доходило i до частої перестрiлки. 14 лютого почалась пальба з рушниць на Хрещатику. Публика в панiцi розбiглась. Зчаста стрiляють на Думськiй площi – i то не лише патруль, щоби розiгнати натовп людей, але й проїжджаючi на грузовиках солдати, взагалi всi, в кого є зброя й хто забажає.

Йде систематична грабiж на спiртових  складах i склепах. На Думськiй площi розгромлено  склеп Я.Гаусмана, на Подолi пивницю Бендерського, а на Кудрявськiй вулицi вже кiлька днiв находиться спiртний склад в справдешнiй облозi.

Але доперва в ночi починаються подвиги грабiжникiв. Пiсля 9 год. мiсто завмирає. Домовi комiтети розставляють по подвiр’ях своїх дежурних, яким часом i вдається не допустити до самовiльних трусiв i грабiжей. Але мимо сiєй “самооборони” за останнi днi зареєстровано багато нахабно смiлих нападiв розбишак. В ночi з 12 на 13 на однiй лише Марiїно-Благовiщанськiй було б випадкiв грабежу у одного проїзного взято 3000 карбованцiв.

Особливо “организовано” виступали бандити на В.Василькiвськiй в сю ж саму нiч. На грузовику приїхало перед гостинницю “Дагмар” 20 озброєних  злодiїв. Зараз же вони почали “трус” в гостинницi. Награбоване майно вони склали на самохiд i одвезли. Пiдчас того частина бандитiв стрiляла, щоби залякати мешканцiв гостинницi. Удалось викликати огневу сторожу, але розбишаки переконали її, що вони дiйсно проводять лише трус, i пожарники вiд’їхали. Опiсля тiж самi бандити ограбили кiлька помешкань на Рогнiдинськiй вулицi й безкарно втекли.

Заява

т. В.Винниченка.

Шановний Товаришу – Редакторе!

Не одмовтеся вмiстити на сторiнках Вашої газети цього мого листа.

З огляду на те, що серед громадянства ходять рiжнi чутки про згоду з державами Антанти i про мою участь в цiй згодi, вважаю своїм обов’язком довести до загального вiдома, що поки я брав участь у Директорiї, нiяких договорiв нi з якою державою зроблено не було, i я нiяких угод не пiдписував.

16-11-1919 р.

Винниця   В.Винниченко.

P.S. Тексты поданы без орфографических и стилистических правок по оригиналу.

С архивами работали Светлана БОЖКО,

Владимир ГОВОРУХА.