№ 48 от 14 марта 2008 г.

Як дурить людей влада

Нещодавно уряд прийняв “мудре” рiшення про пiдвищення пенсiй. Що ж, дякуємо, вiтаємо! Адже ставлення до лiтнiх людей, ветеранiв — показник цивiлiзованостi суспiльства. Але пересiчного громадянина цiкавить: звiдки ж беруться цi пенсiї? Знають, що самi собi заробили. А от як i скiльки й чи не дурить їх влада?

Конструктору — 600, а писарчуку — 3000 гривень

Я САМ не розумiю, чому мiй давнiй приятель i старший товариш, який 50 рокiв працював на цементному заводi робiтником, iнженером, головним iнженером, отримує 880 гривень пенсiї, а iншi друзi — колишнi конструктори, робiтники, керiвники будiвельних органiзацiй, новатори виробництва, якi забезпечували державi мiльйоннi ефекти, — по 600-700 гривень. Майже стiльки отримують колишнi буфетниця й прибиральниця. А колишнi писарчуки з райвиконкомiв, пенсiйних фондiв та iнших державних установ — по 2-3 тисячi. Як i чому?

От завжди так. Усе життя лiзу в конфлiкт iз владою, тому що, мабуть, “тупий” i багато чого не розумiю. Намагаюся докопатися до iстини, до сутi, а це їх злить, напевно, не все там чисто...

Тож не бiймося влади, бо влада — це ми, а вони, чиновники, наш обслуговуючий персонал — офiцiанти. Думаю, що нiякий продавець чи офiцiант не наважиться нас обрахувати, якщо знатиме, що ми самi вмiємо рахувати не гiрше вiд нього.

Що ж, вiзьмiмо в руки калькулятори. То звiдки ж береться пенсiя? Кожного мiсяця вiд нарахованої нам зарплати у пенсiйний фонд пiдприємства чи органiзацiї перераховується 32 вiдсотки, а тепер ще 1-2 вiдсотки вiдраховуємо з нашої зарплати ми самi. Тобто якщо ви отримали на руки 720 гривень, то це означає, що заробили приблизно 1300, а з них приблизно 280 гривень вирахували у пенсiйний, близько 130 — це прибутковий податок, а ще вiд­рахували грошi у фонд зайнятостi, соцстрах тощо. Звичайно, те, що перерахували у пенсiйний та iншi фонди, могло б пiти на збiльшення вашої реальної зарплати. Але...

Велике навантаження на зарплату! От чому в нас майже половина економiки в "тiнi", а цiни такi високi. А може, й тому, що не хочуть пiдприємцi та керiвники пiдприємств робити вiдрахування у пенсiйний фонд, не вiрять у те, що влада зрештою їх не обдурить. І, хоч як це дивно, такi думки мають бути...

Порахуємо разом

Подивiмося, скiльки буде на пенсiйному рахунку звичайного висококвалiфiкованого працiвника (слюсар, оператор, машинiст, iнженер) через 35-40 рокiв (при виходi на пенсiю), якщо вiн сьогоднi починає перераховувати кошти в пенсiйний фонд. Вiзьмемо для прикладу виплати за один рiк, при середнiй, за даними Держкомстату, офiцiйнiй зарплатi 1500 гривень на мiсяць.

Порахуємо разом. За перший рiк вiд нарахованого заробiтку (1500 х 12 = 18000 гривень) 34% — це 6120 гривень. Якби цi грошi вiдраховувати на депозит при ставцi нехай 14 вiдсоткiв рiчних, то через рiк робiтник мав би вже 6976,8 гривнi. А ще через рiк — 7953 гривнi, ще через рiк — 9067 гривень. І так далi всi 35-40 рокiв.

Було б наївно думати, що цi грошi чекають нас усi цi роки. Вони ж, думаю, використовуються для стабiлiзацiї фiнансових резервiв, кредитiв, матерiалiзуються у заводах, фабриках, мостах, дорогах тощо.

Сумнiвна i так звана “солiдарна” система пенсiйного забезпечення. Думаю, що її “солiдарнiсть” у тому, щоб населення кредитувало пенсiйний фонд, який, можливо, колись добре збанкрутував. А якщо це так, то держава має, як у всiх  банкрутiв, розпродати своє майно i вiддати борги. А може, вчинити простiше й прозорiше. Кожний вiдраховує цi 34 вiдсотки собi в казначейство на депозит. І чiтко, i ясно, й державi користь...

Скiльки ж пенсiонери заробили?

То скiльки ж ми, пенсiонери, заробляємо з врахуванням депозитної ставки 14 вiдсоткiв за 35-40 рокiв? Продовжимо розрахунки й пiдсумуємо за всi роки. Не дивуйтесь, але виходить дуже багато. Так, так — вiд 3 до 10 мiльйонiв гривень. А тепер подiлiть хоча б на 10. Вийде вiд 300 тисяч до мiльйона гривень на рiк. Або 25-83 тисячi гривень на мiсяць. А ще майже чверть населення не доживає до пенсiйного вiку. А тi, хто доживає, користуються пенсiями в середньому 10-12 рокiв.

Тож чим менше живе пенсiонер, тим бiльше грошей залишається в пенсiйному фондi. Кому це вигiдно? Та ще й те, що ми самi заробили, маємо випросити в чиновника, а вiн ганятиме нас за довiдками, доводячи до iнфарктiв та iнсультiв. Подивiться на тих змарнiлих лiтнiх людей, якi щодня вичiкують у чергах в ощадкасах та пенсiйних фондах, i вам усе стане зрозумiло. Нещодавно одна наша шановна колега йшла на пенсiю, так у неї попросили навiть папери про змiну прiзвища... її доньки.

Ще пiдступнiший лохотрон ми бачимо в пенсiйному забезпеченнi наукових працiвникiв. Усi пам’ятають початок 90-х, коли на очах розвалювались НДІ, конструкторськi бюро, лабораторiї. Влада своїм Законом "Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть” нiби звернулася до науковцiв: не тiкайте з країни, не тiкайте з науки у бiзнес i комерцiю, вiдродiть вiтчизняну науку, а ми вам (ст. 24 вищезгаданого закону) гарантуємо 80-90% пенсiї iз середньомiсячної зарплати за останнiх два роки роботи. Як-не-як, а це ж удвоє бiльше, нiж в iнших. Майже як у чиновникiв.

Повiрили, вiдродили (майже) своєю творчiстю, своєю працею, своєю низькою зарплатою... І вже досягли пенсiйного вiку. А тепер вам дулю: зберiть купу папiрцiв, якi, до речi, не повиннi зберiгатися в архiвах i яких узагалi бути не може (наприклад, положення про вiддiл i посаду у вiддiлi), довiдку про зарплату до 2000 року (яка, звичайно, була мiзерною), i ми вам нарахуємо вашi 80 вiдсоткiв...

А ми дивуємося, чого це молодь не хоче йти в науку. Вона бачить це i знає: обдурять! Краще — комерцiя, бiзнес, "тiнь".

Так от, якщо добре порахувати, то розумiєш: незважаючи на крокодилячi сльози влади, лише в пенсiйному фондi крутяться величезнi кошти. Не мiльйони й не мiльярди, а десятки, сотнi мiльярдiв гривень. Оце бiзнес! Що там газ та нафта. Що ж ми пропонуємо? По-перше, кожному взяти в руки калькулятор i рахувати. А по-друге, вимагати принципової змiни системи пенсiйного забезпечення громадян. Годi дурити народ!..

Марко ФАЙНЕР,

заслужений винахiдник України,

доктор технiчних наук.