№ 68 от 15 апреля 2011 г.

Виступ Петра Симоненка

на парламентських слуханнях «Про державну політику щодо вирішення проблеми повернення та компенсації втрачених (знецінених) заощаджень громадян»

Шановні учасники парламентських слухань!

Дорогі співвітчизники!

СЬОГОДНІ за ініціативою фракції Компартії ми обговорюємо одне з найболючіших питань, справедливе вирішення якого має життєво важливе значення для більш як 11 мільйонів наших громадян. Причому для багатьох із них це є чи не останньою надією забезпечити свою старість, більш-менш пристойне існування у цей дуже тяжкий для нашого народу час.

Обіцянки повернути трудові гроші щедро роздають перед виборами практично всі, хто був при владі — і раніше, і сьогодні. А проблема як не розв’язувалася, так і не розв’язується.

Що ми маємо на сьогодні?

Із загальної суми більш як 131,5 мільярда гривень з 1997 року виплачено лише 10,6 мільярда гривень, або 8 відсотків.

Дії всіх без винятку урядів у цьому напрямі були здебільшого популістськими.

Злощасну “тисячу”, на якій відпіарилися “помаранчеві”, одержали трохи більше половини від внесених у реєстр — 6,4 мільйона людей.

Торік нинішній уряд передбачав на це 250 мільйонів гривень, але не виплатив жодної копійки, спрямувавши їх на погашення внутрішнього і зовнішнього державного боргу.

А державним бюджетом на цей рік кошти на погашення знецінених заощаджень взагалі не планувалися.

Все обіцяють, що почнуть повертати після того, як закінчать складати реєстр вкладників. Та поки його остаточно складуть — вкладники повимирають. Недарма ті гроші, що видавали — по 50 чи 150 гривень — люди охрестили “гробовими”.

До речі, Білорусь усе виплатила, Росія — 90% боргів погасила.

Фракція КПУ засуджує таке ставлення всіх урядів до виконання вимог законів України і своїх обіцянок!

Ми неодноразово вносили на розгляд Верховної Ради законопроекти, спрямовані на розв’язання цієї проблеми, однак вони не були підтримані. Чому? А тому, що поки представники буржуазних політичних сил не сидять у владних кріслах, вони криком кричать, що зроблять усе, щоб повернути людям їхні втрачені заощадження. А як тільки дорвуться до державної “годівниці” — одразу ж забувають про народ.

Дивна річ у нас виходить: вкладники хочуть повернути свої заощадження, але щоразу голосують і приводять до влади тих, хто їх не віддає! Переконаний, без вирішення принципових політичних питань обіцянки повернути вклади так і залишаться порожніми обіцянками.

Які це питання:

— треба повернути у державну власність базові галузі промисловості;

— відродити систему довгострокового планування розвитку промислового та аграрного комплексів;

— треба створювати нові, сучасні промислові потужності та нові робочі місця;

— необхідно повернути нашій економіці внутрішній ринок, захоплений іноземними компаніями;

— треба розібратися з банківською кредитною політикою, щоб вона сприяла розвитку економіки, а не збагаченню фінансових спекулянтів й обкраданню вкладників.

Вважаючи ситуацію такою, що не має виправдання ні з правового, ні з морального боку, і, враховуючи реальні можливості держави, наша фракція вважає за необхідне:

— ще до завершення нинішньої сесії Верховної Ради України законодавчо визначити порядок й етапи повернення знецінених заощаджень громадян (не пізніше ніж протягом п’яти років);

— включити загальну суму знецінених заощаджень до структури державного боргу. Цим будуть створені правові підстави для судового захисту громадянами своїх прав, включаючи можливість звернення до Європейського суду iз прав людини;

— при внесенні змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” передбачити спрямування на це не менше одного мільярда гривень (за рахунок додаткових надходжень до бюджету та позапланових надходжень від приватизації).

До речі, я у вересні минулого року звернувся з депутатським запитом до уряду з приводу використання коштів від приватизації ВАТ “Криворіжсталь” на відновлення втрачених заощаджень, як це свого часу декларував Кабінет міністрів. Одержав відповідь за підписом заступника міністра фінансів, що “коштами від приватизації покрито поточний бюджетний дефіцит”.

Ми пропонуємо провадити компенсацію втрачених заощаджень:

— за рахунок приросту валового внутрішнього продукту;

— за рахунок 50 відсотків коштів, отриманих від приватизації та золотовалютних резервів Національного банку України;

— за рахунок прибутку підприємств, побудованих в Україні за останніх 15-20 років Радянської влади;

— за рахунок податку на розкіш.

Більш детально пропозиції фракції комуністів викладені у законопроекті № 8228 “Про внесення змін до деяких законів України з питань державних гарантій відновлення заощаджень громадян”, яким передбачається запровадження безготівкових розрахунків за оплату житлово-комунальних та телекомунікаційних послуг, придбання ліків, оплату медичних послуг, протезування, навчання дітей та онуків за рахунок повернення втрачених заощаджень в першу чергу для інвалідів та осіб похилого віку.

Вважали б за необхідне включити ці пропозиції і до Рекомендацій сьогоднішніх парламентських слухань.

Зробімо ж загальними зусиллями все, щоб повернути борг нашим співвітчизникам, які будували, захищали і зміцнювали нашу Вітчизну.