№ 67 от 14 апреля 2009 г.

Все більше і більше проблем

Все  більше  і  більше  проблем

Виступ керівника фракції комуністів у ВР Петра Симоненка під час парламентських слухань “Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків чорнобильської катастрофи” 8 квітня 2009 року

ШАНОВНІ учасники парламентських слухань! Шановні учасники ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи!

Сьогодні ми, черговий раз проводячи щорічні парламентські слухання, звертаємося до проблем Чорнобиля. При цьому ми знаємо, що з кожним роком цих проблем стає не менше, а все більше й більше.

Переконаний, що настав час не тільки і не стільки всебічно проаналізувати й чесно та відверто сказати народу, з яких причин політичний режим не виконує чорнобильське законодавство, а обговорити на цьому зібранні заходи щодо об’єднання всіх чорнобильських рухів та конкретні дії, щоб примусити владу виконувати закони. Годі чекати й сподіватися на те, що та влада, яка є сьогодні, виконуватиме законодавство!

Саме необхідність такої постановки питання переконливо підтверджують і матеріали, які подані до слухань. Чому треба не вимагати, а переходити до рішучих дій з метою примусити владу виконувати закони? Давайте ще раз підіб’ємо деякі підсумки. Вимоги чинних законів, рекомендації слухань, урядові рішення з цих питань не виконуються. І це ми всі знаємо.

Обсяги бюджетних фінансувань з кожним роком зменшуються, знижується й рівень соціального захисту чорнобильців. Найголовнішою проблемою є забезпечення чорнобильців житлом. Цього потребують 40 тисяч сімей, з них четверта частина — сім’ї інвалідів-чорнобильців. Торік бюджетне фінансування на ці потреби було зменшено проти попереднього року на  третину, до того ж із передбачених Держбюджетом 69 мільйонів гривень фактично було виділено 50 мільйонів. Квартири одержали лише 87 сімей із 10 тисяч, які стоять на черзі. А в бюджеті на поточний рік асигнування на це взагалі не передбачені. Хіба можна мовчки спостерігати за цим і чекати чергових парламентських слухань, сподіваючись, що реляції, з якими виступають тут урядовці, виконуватимуться?

Через 23 роки після аварії в зоні безумовного (обов’язкового) відселення все ще мешкають 560 сімей, а це злочин. Закон передбачає захист цих людей і надання їм певних умов для подальшого поліпшення життя. 2006 року було відселено 56 сімей, торік — 30, нинішнього року уряд передбачив на ці витрати всього 10 мільйонів гривень, тобто удвічі менше, ніж передбачено державною програмою.

На комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань чорнобильців 2008 року було передбачено 27 мільйонів гривень, що на 17,9 мільйона менше, ніж 2007-го. А в цей час у державі Україна, як минулого, так і цього року, астрономічно зростають ціни на ліки, які конче потрібні для того, щоб лікувати людей, котрі врятували життя мільйонам громадян України.

У десять разів скорочуються обсяги фінансування програми радіологічного захисту, а на спорудження так званого меморіалу, меморіального комплексу жертв голодоморів було використано 140 мільйонів гривень. Хіба це не цинізм, коли заробляють імідж на експлуатації пам’яті померлих й ігнорують потреби живих?

Перелік проблем, які розв’язуються незадовільно, можна було б продовжити. Тут і забезпечення чорнобильців транспортом, і зміна нормативів обчислення пенсій за вислугу років при перерахунку для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків катастрофи, і недосконалість механізму пенсійного забезпечення чорнобильців та ряд інших.

Уряд не забезпечив виконання рекомендацій торішніх парламентських слухань щодо створення законодавчої бази для розв’язання проблем комплексного соціально-економічного розвитку. Все це свідчить тільки про одне: цими проблемами держава та її інститути влади не опікуються, ці проблеми в умовах кризи загострюватимуться.

Зростає безробіття, зменшуються відрахування до Державного бюджету, збільшується навантаження на Пенсійний фонд та інше. Є підстави говорити про намагання взагалі відсунути цю проблему на другий план. І подивіться, що влада пропонує. Президент подав оновлену Конституцію України, але в цій оновленій Конституції положення про подолання наслідків чорнобильської катастрофи планетарного масштабу як обов’язок держави вже вилучено.

За браком часу немає можливості сказати про деякі технічні питання. Але, на мою думку, ми маємо зробити певні висновки. По-перше, чорнобильська трагедія перестала бути тією проблемою, якою постійно опікується держава. По-друге, чорнобильське законодавство буде виконуватися лише за однієї умови — повної зміни політичної системи в нашій державі. Разом з вимогами чорнобильського законодавства треба серйозно поставити питання стосовно того, що треба зробити, щоб це законодавство виконувалося.

Шановні учасники слухань!

Ви перебуваєте в залі парламенту, до якого ви делегували своїх представників і сподівалися, що вони захищатимуть інтереси всіх громадян України. Однак саме вони сьогодні приймають рішення, які виймають з ваших кишень останні копійки.

Сьогодні відбувається перерозподіл коштів не на користь тих соціальних програм, реалізація яких конче потрібна, а на те, щоб захищати інтереси банківського капіталу, банківської мафії.